• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Дистанційне навчання
• Психологія
• Мотиви і цілі

Терміном «воля» позначається та сторона психічного життя, яка отримує своє вираження в свідомих цілеспрямованих діях людини.

Дії людини виходять з певних мотивів і направлені на певну мету. Мотив – це те, що спонукає людину до дії; мета – те, чого людина прагне досягти в результаті цієї дії.

Ставлячи собі ту або іншу мету, людина завжди керується певними мотивами, певними спонуками. Постановка мети не може відбуватися безпричинно. Щось повинно спонукати людину направити свою діяльність до даної мети. Мотиви – це те, що спонукає людину до постановки тих або інших цілей. Не знаючи мотивів, не можна зрозуміти, чому людина прагне до однієї, а не до іншої мети, не можна, отже, зрозуміти справжній сенс її дій.

Вихідною спонукою до діяльності є потреба, тобто нужда в чому-небудь. Можна розрізняти потреби матеріальні – потреба в їжі, одязі, житлі і т. п. – і духовні, або культурні, – потреба в спілкуванні з людьми, потреба в освіті, книзі, музиці і так далі.

Духовні потреби історично виникли в процесі суспільної праці у міру задоволення, подальшого розвитку і потоншення вихідних матеріальних потреб. Сама трудова діяльність народилася з необхідності задоволення цих насущних матеріальних потреб. Але надалі вона стала джерелом нових потреб, найважливіша з яких – потреба у самій праці, в основі якої лежить, з одного боку, органічна потреба в активності, властива всякому здоровому організму, з іншої – потреба в спілкуванні з людьми, основною і первинною формою якого є трудове, виробниче спілкування.

Потреба викликає прагнення до її задоволення, яке може виражатися в потягу або бажанні.

Потягом називається смутне прагнення, не пов'язане з ясним представленням мети. Своєрідність потягу прекрасно передана у словах Пушкіна: «Коли б не смутний потяг чогось спраглої душі...»

Бажанням називається усвідомлене прагнення до певного об'єкту, до певної мети.

Перетворення смутних потягів на усвідомлені бажання є необхідною умовою свідомої і цілеспрямованої діяльності, в якій виявляється воля людини.

Не всяке бажання, проте, веде до дії. Людина може бажати і того, що абсолютно не знаходиться в її владі, що ніяк не залежить від її дій: людина може бажати, аби завтра була гарна погода, аби потрібна їй книга виявилася в бібліотеці незайнятою, аби в спектаклі брав участь виконавець, цікавлячий її, і тому подібне. У цих випадках є усвідомлена спрямованість до певної мети, але немає прагнення діяти для її досягнення, тому що немає свідомості, що це досягнення залежить від того, хто бажає.

Такі бажання можна назвати недієвими бажаннями на відміну від бажань дієвих, які пов'язані з думкою не лише про мету, але і про засоби її досягнення, з усвідомленням можливості досягти цієї мети і з прагненням діяти в цьому напрямі.

Дієві бажання лежать в основі вольової діяльності людини.

Потреби є тією передумовою, на основі якої формуються мотиви людської діяльності. На основі потреб у процесі суспільного життя розвиваються почуття людини і зокрема її суспільні почуття, утворюються її інтереси, складаються погляди та переконання, нарешті, формується її світогляд. І у почуттях, і в інтересах, і у переконаннях, і у світогляді людини, оскільки вони стають джерелом дієвих бажань, виступають мотиви її діяльності.