Воля – та сторона психіки, яка виявляється в свідомих і цілеспрямованих діях. Вольові дії у власному сенсі – це дії, які пов'язані з подоланням внутрішніх або зовнішніх перешкод.

У повсякденному житті про прояви волі говорять лише тоді, коли доводиться долати перешкоди. Візьмемо два прості випадки:

1) Мені потрібно написати записку; я шукаю очима на столі олівець, знаходжу його, протягую руку і беру.

2) У мене вільний вечір, і мені хочеться піти в театр; я вирушаю в касу і купую квиток.

У обох цих випадках дії мають характер сповна свідомий і цілеспрямований, але зазвичай ніхто не дивиться на такі дії як на прояв волі, і саме тому, що вони не пов'язані з подоланням яких-небудь перешкод. Насправді і в цих діях виявляється воля, але вимоги до неї тут настільки незначні, що здорова людина їх навіть і не помічає. Проте при деяких нервово-психічних захворюваннях, коли унаслідок глибоких порушень вольової сфери розвивається стан «абулії», тобто хворобливого безвілля, у людини може «невистачати волі» навіть для того, щоб узяти зі столу потрібний їй предмет, і тим більше для того, щоб піти абикуди.

Внутрішні перешкоди до здійснення дії виникають в тих випадках, коли є конфлікт, зіткнення перечачих одна одній спонук: хочеться спати, але потрібно вставати з ліжка, аби не запізнитися; хочеться продовжувати веселу і захоплюючу розмову, але усвідомлюєш, що треба піти та сісти за роботу. Воля виявляється в умінні змусити себе зробити те, що визнаєш потрібним, здолати ті бажання і потяги, які цьому перешкоджають. Воля – це перш за все влада над собою, управління своїми діями, свідоме регулювання своєї поведінки.

З іншого боку, воля виявляється в подоланні зовнішніх перешкод: труднощів роботи, різного роду перешкод, опору інших людей і так далі. Людина сильної волі уміє добиватися поставленої мети і доводити справу до кінця.

Чудовий зразок вольової людини описаний в «Повісті про справжню людину» Б.М. Польового. Мересьєв з розбитими ногами після катастрофи літака рухається до своїх, не дивлячись на нестерпний біль в ногах. Прагнення дійти до своїх пересилює все. «Вся його воля, всі неясні його думки, як у фокусі, були зосереджені в одній маленькій точці: повзти, рухатися, рухатися вперед у що б те не стало». «Він піднявся з замету, міцно зчепив зуби і пішов вперед, намічаючи перед собою маленькі цілі, зосереджуючи на них увагу – від сосни до сосни, від пенька до пенька, від замету до замету».

Після ампутації обох ніг він знову ставить перед собою мету, здавалось би, абсолютно неможливу. «Ще в госпіталі він дав собі слово повернутися в авіацію. Він поставив перед собою мету і уперто прагнув до неї через горе, біль, втому, розчарування». І він досягає своєї мети, ця справжня людина.

Воля найтіснішим чином пов'язана з іншими сторонами психічного життя. Могутнім двигуном волі є почуття; людина, до всього байдужа, не може бути людиною великої волі. Але в той же час воля передбачає усвідомлення своїх почуттів, оцінку їх і влади над нами. «Раби своїх пристрастей» – завжди люди безвільні. Уміння «пристрасті підпорядковувати розуму» – необхідна умова сильної волі.

Найбільші подвиги волі, зразки якої показали герої Великої Вітчизняної війни, характеризуються з психологічного боку поєднанням сильного почуття – беззавітної любові до батьківщини, полум'яної ненависті до ворога, могутнього бойового збудження – з граничним самовладанням, витримкою, строгим розрахунком. Трудові подвиги Героїв Праці також викликані до життя пристрасною любов'ю до батьківщини і в той же час діловитою мудрістю справжніх фахівців своєї справи.

Зі всього сказаного видно, який глибокий зв'язок волі з мисленням. Вольова дія – це дія обдумана. Перш ніж змусити себе чинити так, як потрібно, людина повинна зрозуміти, усвідомити, продумати, як же потрібно бути в даному випадку. Перш ніж долати зовнішні перешкоди, що стоять на шляху до мети, треба знайти найкращі дороги та засоби для цього, треба обдумати задум дії і скласти його план.

Кiлькiсть переглядiв: 77