Ще з часів старовини прийнято розрізняти чотири основні темпераменти: холеричний, сангвінічний, меланхолійний і флегматичний. Темпераментом називаються індивідуальні особливості людини, що виражаються: 1) у емоційній збудливості (швидкість виникнення почуттів і їх сила), 2) у більшій або меншій тенденції до сильного вираження почуттів зовні (у рухах, мовленні, міміці і т. д.), 3) у швидкості рухів, загальній рухливості людини.

Холеричний темперамент характеризується швидко виникаючими і сильними почуттями, сангвінічний – швидко виникаючими, але слабкими почуттями, меланхолійний – повільно виникаючими, але сильними почуттями, флегматичний – повільно виникаючими і слабкими почуттями. Для холеричного і сангвінічного темпераментів характерні, крім того: 1) швидкість рухів, загальна рухливість і 2) тенденція до сильного вираження почуттів зовні. Для меланхолійного і флегматичного темпераментів, навпаки, характерні: 1) повільність рухів і 2) слабке вираження почуттів.

Типових представників кожного з темпераментів можна охарактеризувати таким чином.

Холерик – людина швидка, інколи поривчаста, з сильними, швидко спалахуючими почуттями, що яскраво відбиваються у мовленні, міміці, жестах; нерідко – запальна, схильна до бурхливих емоційних спалахів.

Сангвінік – людина швидка, пересувна, така, що дає емоційний відгук на всі враження; почуття її безпосередньо відбиваються в зовнішній поведінці, але вони не сильні і легко змінюються.

Меланхолік – людина, що відрізняється порівняно малою різноманітністю емоційних переживань, але великою силою і тривалістю їх; вона відгукується далеко не на все, але коли відгукується, то переживає сильно, хоча мало виражає зовні свої почуття.

Флегматик – людина повільна, урівноважена і спокійна, яку нелегко емоційно зачепити і неможливо вивести з себе; почуття її майже ніяк не виявляються зовні.

Характерними представниками чотирьох темпераментів можуть служити чотири дійові особи романа Тургенєва «Напередодні»: Інсаров (холеричний темперамент), Шубін (сангвінічний), Берсєньєв (меланхолійний), Увар Іванович (флегматичний). Яскраві представники холеричного темпераменту – старий князь Болконський («Війна і мир») і Чєртопханов, герой двох оповідань із «Записок мисливця» Тургенєва («Чєртопханов і Нєдопюськін», «Кінець Чєртопханова»). Закінчений тип сангвініка – Степан Аркадійович Облонський («Ганна Кареніна»).

Контраст між сангвінічним і флегматичним темпераментами яскраво показаний Гоголем в образах Кочкарьова і Подколєсіна («Одруження»). Контраст між сангвінічним і меланхолійним темпераментами виразно виступає при зіставленні двох жіночих образів у «Війні і мирі»: Лізи, дружини князя Андрія («маленька княгиня»), і княжни Мар'ї.

Характерні риси темпераментів пояснюються тими властивостями вищої нервової діяльності, які кладуться в основу ділення типів вищої нервової діяльності: 1) силою нервових процесів, 2) врівноваженістю або неврівноваженістю процесів збудження і гальмування, 3) рухливістю нервових процесів. Так, наприклад, запальність холерика, його схильність до бурхливих афектних спалахів пояснюється відсутністю рівноваги між процесами збудження і гальмування, переважанням збудження над гальмуванням. Такий тип нервової системи називається «збудливим», або «нестримним», типом. Відмінність між емоційною жвавістю і загальною рухливістю сангвініка, з одного боку, і емоційною незворушністю і загальною повільністю флегматика – з іншого, пояснюється відмінностями в мірі рухливості нервових процесів.

Ми знаємо, що тип нервової системи не є чимось абсолютно незмінним. Не є незмінним і темперамент. Нерідко темперамент міняється з віком; він може змінюватися і «під впливом життєвого виховання». Але в усякому разі темперамент – досить стійка властивість, що належить до характерних психічних властивостей особи.

Було б помилкою думати, що всіх людей можна розподілити по чотирьох основних темпераментах. Лише небагато з них є чистими представниками типів холерика, сангвініка, меланхоліка або флегматика; у більшості ж ми спостерігаємо поєднання окремих рис одного темпераменту з деякими рисами іншого. Одна і та ж людина в різних ситуаціях і по відношенню до різних сфер життя та діяльності може виявляти риси різних темпераментів.

Так, наприклад, у Пьєра Безухова («Війна і мир») у більшості буденних житейських проявів впадають в очі риси флегматичного темпераменту: повільність, добродушний спокій, незворушність. Але в рідких, надзвичайних обставинах він виявляє типову для холерика запальність і не лише дає бурхливі емоційні спалахи, але і здійснює під впливом їх екстраординарні вчинки. В той же час ми можемо відмітити у нього риси, характерні для меланхолійного темпераменту: повільно виникаючі, але сильні, стійкі і майже не видимі зовні.

Кожен з темпераментів має свої позитивні і негативні сторони. Пристрасність, активність, енергія холерика, рухливість, жвавість, чуйність сангвініка, глибина і стійкість почуттів меланхоліка, спокій і відсутність квапливості флегматика – ось приклади тих цінних властивостей особи, схильність до яких пов'язана з окремими темпераментами. Але не всякий холерик енергійний і не всякий сангвінік чуйний. Ці властивості треба виробити в собі, а темперамент лише полегшує або утрудняє це завдання. Холерикові легше, ніж флегматику, виробити у себе швидкість і енергію дії, тоді як флегматику легко виробити витримку і холоднокровність.

Аби використовувати цінні сторони свого темпераменту, людина повинна навчитися володіти ним, підпорядковувати його собі. Якщо ж, навпаки, темперамент володітиме людиною, керуватиме її поведінкою, то при будь-якому з темпераментів виникає небезпека розвитку небажаних рис особистості. Холеричний темперамент може зробити людину невгамовною, різкою, схильною до постійних «вибухів». Сангвінічний темперамент може привести людину до легковажності, схильності розкидатися, недостатньої глибини і стійкості почуттів. При меланхолійному темпераменті у людини може виробитися надмірна замкнненість, схильність цілком занурюватися у власні переживання, зайва соромливість. Флегматичний темперамент може зробити людину млявою, інертною, часто байдужою до вражень життя.

Усвідомлення позитивних і негативних сторін свого темпераменту, вироблення уміння володіти і керувати ними складають одне з найважливіших завдань виховання характеру людини.

Кiлькiсть переглядiв: 69