• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Дистанційне навчання
• Психологія
• Виховання пам'яті

Всяка людина хотіла б мати кращу пам'ять. Це бажання цілком природне, але, аби здійснити його, необхідно дати собі ясний звіт, що розуміється під хорошою пам'яттю.

Наявність виключно сильної здатності механічного запам'ятовування не є ще само по собі дуже цінною властивістю. У науковій літературі описано багато випадків, що доводять це положення.

Одна людина володіла настільки сильною механічною слуховою пам'яттю, що, не розуміючи жодного слова по-латині, могла безпомилково повторити 30 рядків латинських віршів, одного дня прослухавши їх. Це не заважало їй, проте, проявляти в житті надзвичайно погану пам'ять; вона постійно забувала половину доручень, що давалися їй, а в останніх робила ряд помилок. Інша людина відрізнялася такою винятковою зоровою пам'яттю, що запам'ятовувала слово в слово цілу сторінку газетного тексту, після того, як прочитувала її всього один раз. Але вона сильно обтяжувалася цією здатністю і говорила, що, коли їй треба пригадати яку-небудь одну думку або один факт з прочитаного, вона вимушена в думках пробігати весь текст із самого початку.

Ці випадки говорять про виняткове механічне запам'ятовування при нерозвиненості смислового запам'ятовування. Хорошою ж пам'яттю є високо розвинене смислове запам'ятовування, що лише спирається на допомогу механічного.

У біографіях багатьох видатних людей наголошується їх чудова пам'ять. Психологічний аналіз показує, що в більшості цих випадків справа йде не про які-небудь здібності механічного запам'ятовування, а про винятковий розвиток запам'ятовування смислового. Чим же визначається розвиток смислового запам'ятовування?

По-перше, тим, на що спрямоване психічне життя людини, які її інтереси. Смислове запам'ятовування, як ми знаємо, характеризується тим, що людина запам'ятовує не все в рівній мірі, а переважно те, що для неї істотно, потрібно, цікаво. Тому зрозуміло, що чим ширші, різноманітніші, змістовніші інтереси людини, тим багатші, змістовніші будуть «запаси» її пам'яті. Те, що людина пам'ятає, в значній мірі залежить від того, чим вона цікавиться.

По-друге, розвиток смислового запам'ятовування визначається загальним розумовим розвитком людини. Хто має великі і різносторонні знання, легко знайде багато смислових зв'язків для того нового матеріалу, який йому треба запам'ятати. Людина, що уміє мислити, глибше зрозуміє підлягаючий запам'ятовуванню матеріал, а розуміння, як ми знаємо, – основна умова розвитку смислового запам'ятовування. Зазвичай думають: чим краще пам'ять у людини, тим більше вона може мати знань. Це, звичайно, вірно. Але не треба забувати і зворотної залежності: чим більше у людини знань, тим краще стає у неї пам'ять у відповідних областях.

По-третє, організованість в запам'ятовуванні є найважливішою умовою розвитку пам'яті. Потрібно прагнути до системи знань, а не до простого накопичення фактів.

Організованість при запам'ятовуванні передбачає звичку до смислового угрупування заучуваного. Нерідко, при недостатній послідовності і систематичності заучуваного матеріалу, при труднощах розуміння, смислове угрупування досягається не відразу і вимагає чималих зусиль. Але ця витрата зусиль буде повністю виправдана. Порядок і система при запам'ятовуванні у великій мірі сприяють міцності збереження в пам'яті. У свою чергу, організованість матеріалу, що зберігається в пам'яті, сприяє швидкості і точності відтворення. Кожен, хто хоче розвинути свою пам'ять, повинен привчати себе до систематичності і організованості при запам'ятовуванні і відтворенні.

Нарешті, розвиток пам'яті досягається шляхом опанування тих прийомів запам'ятовування, пригадування, боротьби з забуванням, які ми детально розбирали в темах «Запам'ятовування», «Боротьба з забуванням», «Відтворення». Аби розвинути свою пам'ять, потрібно постійно виховувати в собі уміння запам'ятовувати, утримувати в пам'яті і пригадувати.